Усе про менструальний цикл: з чого складається, чим регулюється та що нормою

Збій у менструальному циклі може позначитися на здатності жінки народити здорову дитину, а також надовго зберегти молодість і красу. Щоб вчасно реагувати на сигнали організму та запобігати проблемам, важливо розуміти, як усе влаштовано. Про це — у статті.

Менструальним циклом (МЦ) називають періодично повторювані зміни (тому й «цикл») у жіночому організмі та, зокрема, у репродуктивних органах. Зовні ці зміни проявляються періодичними кров'янистими виділеннями з піхви, а також деякими менш значними симптомами.

Наявність менструацій умовно позначає можливість жінки народжувати дітей. Ми говоримо «умовно», тому що в підлітковому віці та перед настанням клімаксу жінка не обов'язково може повноцінно виносити здорову дитину, але до зачаття в цей час вона здатна.

Фази циклічних змін

Особливість МЦ полягає в тому, що пов'язані з ним зміни відбуваються паралельно і в яєчниках, і у слизовій оболонці матки. Завдання яєчників — підготувати до запліднення яйцеклітину, а завдання матки — підготувати слизову оболонку (ендометрій) до приймання цієї яйцеклітини після її запліднення. Якщо яйцеклітина запліднена, вона приростає до підготовленого ендометрію — і настає вагітність. Якщо запліднення не відбулося, то внутрішній шар ендометрію відшаровується і виходить назовні разом з незначною кількістю крові та лімфи — це проявляється менструальною кровотечею.

МЦ поділяється на дві фази:

  • фолікулярну — в яєчнику дозріває новий фолікул, який містить яйцеклітину, і відбувається овуляція — вихід яйцеклітини назовні з фолікула, що лопнув. Після цього яйцеклітина може бути заплідненою. Паралельно в матці відбувається відновлення поверхневого шару слизової оболонки, його розростання та потовщення;
  • лютеїнову — рубець, що залишився після розриву фолікула, перетворюється на так зване «жовте тіло» — тимчасову залозу, яка бере участь у підтриманні вагітності. Якщо запліднення не відбулося, поверхневий шар ендометрію продовжує товщати, стає все більш пухким і потім відшаровується, змиваючи незапліднену яйцеклітину — настає менструація.

Після відторгнення поверхневого шару ендометрію (тобто після завершення менструальної кровотечі) знову починається фолікулярна фаза циклу: матка починає підготовку до приймання нової яйцеклітини, яка в цей час дозріває в яєчнику.

Циклічні зміни в цифрах

Кров'янисті виділення, які часом спричиняють чималий дискомфорт, — природний наслідок змін, пов'язаних з МЦ. Вони продовжуються протягом усього періоду статевої зрілості жінки (за винятком фізіологічної відсутності під час вагітності та перших місяців годування груддю). Зазвичай перші місячні виникають у віці 11–13 років. Плюс-мінус 2–3 роки також є нормою, а не ознакою будь-яких відхилень. У перші місяці та навіть роки кровотечі з'являються нерегулярно, і це також нормально: гормональна перебудова в цей час ще не завершена, відбувається налагодження функціонування статевої системи. Регулярний МЦ встановлюється пізніше — після завершення статевого дозрівання. Тому дівчинка-підліток, яка вже має місячні, здатна завагітніти, але виносити та народити здорову дитину вийде не завжди, адже організм може бути не готовим до цього.

Першим днем циклу заведено вважати перший день менструальної кровотечі. Проте це не зовсім коректно. Насправді кровотечею МЦ закінчується, і перший день нового МЦ настає після припинення кров'яних виділень. Але відстежити цей момент точно складно: незначна залишкова кровотеча може продовжуватися, тоді як новий цикл вже почався, тому зручніше все ж таки рахувати від першого дня місячних, щодо якого немає сумнівів.

Умови нормального менструального циклу:

  • триває 21–36 днів (для більшості жінок характерною є тривалість у 28 днів);
  • менструальні виділення тривають 3–7 днів (найчастіше 3–4 дні);
  • у дні кровотеч організм втрачає близько 50 мл крові на добу (об'єм усієї рідини більше, оскільки до складу виділень разом з кров'ю входять лімфа і секрет залоз ендометрію).

Як організм керує менструальним циклом

МЦ регулює узгоджена робота нервової та ендокринної систем. Причому це регулювання є багаторівневим. Збій на кожному рівні може позначатися на здоров'ї жінки та її можливості мати дітей. Це проявляється порушеннями МЦ: змінами його тривалості, частоти кровотеч, їх обсягу.

Керування першого рівня

До органів вищого рівня регуляції роботи жіночої статевої системи належать кора і деякі структури головного мозку. Їхнім завданням є приймання імпульсів, що виходять із зовнішнього середовища та власне організму, а потім передання їх у гіпоталамус.

Важливий момент: саме кора головного мозку аналізує інформаційний потік ззовні та формує відповідь на нього у вигляді емоцій і поведінкових реакцій. Гострі та хронічні стресові фактори (наприклад, тиск родичів на тему «час народжувати», несприятливий психологічний клімат у сім'ї або на роботі, панічний страх завагітніти або, навпаки, нав'язливе бажання) можуть позначатися на МЦ і виражатися в нерегулярності менструацій або повному припиненні їх.

Керування другого рівня

Органом другого рівня керування репродуктивною функцією є гіпоталамус. Він реагує на рівень статевих гормонів у крові жінки, а також на імпульси, що надходять від органів першого рівня. У відповідь на ці дії гіпоталамус виробляє ліберини (або рилізинг-гормони). Так називаються «проміжні» гормони, які стимулюють виділення деяких гормонів аденогіпофізом. Інтенсивність вироблення ліберинів зумовлена генетично і має певний ритм.

Керування третього рівня

Органом третього рівня є гіпофіз, точніше його передня частка — аденогіпофіз. Тут під впливом ліберинів відбувається секреція одразу кількох гормонів, які відіграють ту чи іншу роль у здійсненні репродуктивної функції. Перерахуємо ці гормони:

  • фолікулостимулювальний гормон (ФСГ) — стимулює розвиток і дозрівання фолікула в яєчнику, а також підвищує чутливість фолікула до лютеїнізувального гормону та стимулює речовини, що сприяють перетворенню чоловічих статевих гормонів (андрогенів) на жіночі (естрогени). Наявність невеликої кількості андрогенів у жіночому організмі фізіологічно обумовлена і необхідна для підтримання гормонального балансу;
  • лютеїнізувальний гормон (ЛГ) — стимулює вироблення андрогенів у яєчниках, а також овуляцію з подальшим утворенням на місці фолікула, що лопнув, тимчасової залози — жовтого тіла, і синтез ним прогестерону — гормону, необхідного для успішної імплантації заплідненої яйцеклітини у стінку матки та подальшого збереження вагітності;
  • пролактин (ПРЛ) — стимулює збільшення обсягу молочних залоз і вироблення в них молока. Крім того, ПРЛ регулює вироблення прогестерону жовтим тілом. Водночас пролактин, рівень якого зростає при настанні вагітності, гальмує дозрівання нових фолікулів. Адже поки не буде винесено та народжено зачату дитину, у наступних овуляціях нема потреби;
  • адренокортикотропний гормон (АКТГ) — регулює вироблення гормонів корою надниркових залоз;
  • соматотропний гормон (СТГ) — регулює зростання тіла та його розвиток;
  • тиреотропний гормон (ТТГ) — регулює функціональну активність щитоподібної залози.

Керування четвертого рівня

До органів четвертого рівня належать периферичні органи ендокринної системи. З них до органів репродуктивної функції належать насамперед яєчники, а також щитоподібна залоза і надниркові залози. В яєчниках відбувається зростання фолікулів та їх розрив — овуляція. Потім фолікул, що лопнув, заміщається жовтим тілом. Крім того, тканина яєчника постійно виробляє статеві гормони, які регулюють репродуктивну функцію. При цьому, попри те, що саме яєчникам обґрунтовано належить провідна роль у регуляції, важливу роль відіграють усі ендокринні органи. У системі залоз внутрішньої секреції немає жодного «зайвого» органа, абсолютно все в цій системі взаємопов'язане та перебуває у взаємодії.

Керування п'ятого рівня

До органів п'ятого рівня належать усі ті органи та тканини, в яких наявні рецептори до статевих гормонів. Це не тільки власне система статевих органів, а й шкіра, жирова, кісткова та хрящова тканини, залози — від молочних до сальних і потових, що знаходяться у шкірі. Такі рецептори наявні у ЦНС та органах чуття. Наявність рецепторів до статевих гормонів у корі головного мозку робить таку регуляцію частково замкненою. Через каскад підлеглих органів головний мозок регулює рівень статевих гормонів і сам відгукується на їхній рівень тими чи іншими реакціями.

Ще один несподіваний для багатьох момент — те, що до органів п'ятого рівня належить жирова тканина. Це природно, оскільки жирові депо організму у прямому сенсі є «харчовими» запасами, необхідними як мамі, так і плоду. Відповідно, якщо жирової тканини критично мало і може буквально не вистачити на виношування малюка або, навпаки, занадто багато — так, що вагітність може становити загрозу для життя жінки та дитини, організм може поставити МЦ «на паузу». Проявляється така пауза відсутністю менструацій, які відновлюються за умови повернення маси тіла до прийнятних значень.

Яєчники та яєчниковий цикл

В яєчниках жінки вже на момент її народження наявний запас фолікулів, який витрачатиметься протягом усього життя. Початкова їх кількість величезна — близько двох мільйонів, але більшість цих фолікулів згодом атрофується, лише порівняно незначна частина пройде повний цикл розвитку. Зазвичай протягом одного МЦ розвивається і дозріває один фолікул в одному з яєчників. Рідше дозріває два фолікули у двох яєчниках, і відбувається одночасний вихід яйцеклітин з них — у такому разі при їх заплідненні розвивається багатоплідна вагітність, різнояйцеві близнюки. Крім того, при гормональній стимуляції яєчників (найчастіше штучній — така стимуляція, наприклад, є складовою технології ЕКЗ) можливе одночасне дозрівання одразу декількох фолікулів.

Процес дозрівання фолікула починається під впливом ФСГ наприкінці лютеїнової фази циклу, за 1–2 дні перед початком менструальної кровотечі. На 1–4 день циклу, одночасно з кровотечею, декілька фолікулів починають зростати, на 5–7 день серед них відбувається відбір одного фолікула, який стане домінантним, тобто таким, розвиток якого завершиться овуляцією. Інші фолікули, що почали зростати, проходять процес зворотного розвитку. У період з 8 по 12 день домінантний фолікул дозріває, на 13–15 день відбувається його розрив і вихід яйцеклітини — овуляція. Зазвичай цю подію жінка ніяк не відчуває, у поодиноких випадках можливі незначні больові відчуття внизу живота справа або зліва та/або практично непомітні кров'янисті виділення зі статевих шляхів.

Протягом усієї фолікулярної фази циклу рівень естрогенів у крові жінки поступово наростає, і приблизно до 14 дня (він може варіювати залежно від тривалості МЦ у жінки) настає пік підйому естрогенів, результатом чого стає викид ЛГ і настання овуляції. Після виходу яйцеклітини з фолікула, що розірвався, його порожнина швидко проростає кровоносними капілярами, і утворюється жовте тіло — за своєю суттю тимчасова залоза, що виробляє протягом наступних двох тижнів прогестерон. Утворення жовтого тіла та його активність також стимулюються ЛГ.

Якщо запліднення дозрілої яйцеклітини не відбулося, жовте тіло зникає на 12–14 день після овуляції. Якщо вагітність настала, воно зберігається і продовжує «працювати» протягом усього періоду виношування плода, особливо інтенсивно в перші 3–4 місяці, коли прогестерон життєво необхідний для збереження вагітності.

Яєчники є не лише резервуаром для фолікулів, що містять яйцеклітини, а й залозисту тканину, яка продукує низку гормонів:

  • естрогени (естрадіол, естріол, естрон);
  • прогестерон;
  • незначну кількість андрогенів (основна частина їх виробляється наднирниками).

Початковою «сировиною» для синтезу стероїдних гормонів, до яких належать як естрогени та прогестерон, так і андрогени, є холестерин — про це важливо пам'ятати кожній жінці, яка хоче бути здоровою.

Суворі дієти з жорстким обмеженням жирів, «сидіння» на знежиреному кефірі та листку салату допустимі лише як розвантаження на 1–3 дні. Якщо виключити надходження холестерину в організм надовго, залози можуть буквально втратити початковий матеріал для вироблення гормонів, що неминуче позначиться на гормональному балансі, роботі статевої системи та стані здоров'я жінки загалом.

Ендометрій і матковий цикл

Паралельно зі змінами в яєчниках відбуваються зміни в поверхневому шарі ендометрію — слизовій оболонці, що вистилає зсередини порожнину матки. Ендометрій складається з трьох шарів:

  • поверхневого (секреторного);
  • проміжного;
  • базального (росткового, внутрішнього).

Поверхневий і проміжний шари змінюються під час МЦ, якщо ж вагітність не настала, вони відшаровуються, а їхні фрагменти виходять зі статевих шляхів разом з кров'янистими виділеннями. Ростковий шар зберігається і слугує джерелом відновлення інших шарів у новому циклі.

Зміни в ендометрії відбуваються під впливом статевих гормонів: у першій половині циклу (до овуляції) це переважно естрогени, у другій — переважно прогестерон.

Фази маткового циклу:

  • проліферативна — починається після завершення менструальної кровотечі (орієнтовно на 4–5 день МЦ). Протягом цієї фази формується новий поверхневий шар ендометрію з клітин, що активно діляться. Ця фаза відповідає фолікулярній фазі яєчникового циклу;
  • секреторна — починається з моменту овуляції та триває стільки ж, скільки «працює» жовте тіло. У цей період залізисті клітини поверхневого шару ендометрію інтенсивно виробляють біологічно активні речовини, під впливом яких слизова вистилка розпушується та стає максимально сприйнятливою до проникнення заплідненої яйцеклітини. Момент, коли слизова оболонка найбільш підготовлена до цього — 20–21 день МЦ. Якщо імплантація відбувається, настає вагітність, після чого відторгнення ендометрію не виникає — у цьому нема потреби. Якщо вагітності в цьому циклі не сталося, то поверхнева частина слизової оболонки продовжує розпушуватися, поступово руйнується, і настає третя фаза циклу — менструація;
  • менструація — відшаровування зовнішніх шарів ендометрію, що змиваються з поверхні матки менструальною кров'ю.

Усі зміни в яєчниках та матці, узгодженість і синхронність їх залежать не лише від рівня гормонів у крові жінки та регуляції процесу нервовою системою, а й від чутливості тканин до цих гормонів.

Розуміння особливостей циклічних змін у жіночому організмі важливе не лише для здійснення репродуктивної функції. Це також одна з найважливіших умов жіночого здоров'я, збереження молодості та краси.

Автор: «Оріон Фарма»

Читайте також

В останні десятиліття з'явилися неспростовні дані, що відображають важливе значення вітаміну D для репродуктивної функції жінок і чоловіків.
16.02.2022
Збій у менструальному циклі може позначитися на здатності жінки народити здорову дитину, а також надовго зберегти молодість і красу. Щоб вчасно реагувати на сигнали організму та запобігати проблемам, важливо розуміти, як усе влаштовано. Про це — у статті.
16.02.2022
У суспільстві досить популярний стереотип про те, що на етапі підготовки до вагітності жінці не потрібно приймати вітаміни додатково
08.07.2021
Одним з найважливіших пунктів підготовки до зачаття є насичення організму майбутніх мами і тата вітамінами і мікроелементами, зокрема, вітаміном Е, або токоферолом.
08.07.2021
Мабуть, найпоширенішою порадою, яку чують пари, що планують дитину, можна назвати рекомендацію про прийом фолієвої кислоти.
08.07.2021
03067, Київ, БЦ "Avenue 53", просп. Перемоги 53, офіс 101
menu